Реагенти анти-А, анти-В, анти-АВ

Інструкція  з медичного застосування

Діагностичні моноклональні реагенти  анти-А, анти-В, анти-АВ

для визначення групи крові людини за системою АВ0

Основні властивості

Діагностичні моноклональні реагенти   анти-А, анти-В, анти-АВмістять специфічнімоноклональні антитіла IgM до відповідних антигенів еритроцитів людини А та В.

Склад

Анти-А – мишачий моноклональний IgM; анти-В - мишачий моноклональний IgM; анти-АВ – суміш мишачих моноклональних IgM.

Форма випуску

Діагностичні моноклональні реагенти у рідкому вигляді.

Призначення

Діагностичні моноклональні реагенти анти-А, анти-В і анти-АВ призначені для визначення групи крові людини за системою АВ0 шляхом виявлення антигенів А і В еритроцитів людини за допомогою прямої реакції аглютинації.

Призначено для діагностики in vitro.

При застосуванні діагностичних моноклональних реагентів для визначення групи крові людини за системою АВ0 слід керуватися даною Інструкцією, а також "Інструкцією з визначення груп крові за системами АВ0, резус та імунних антитіл ", затвердженої наказом  МОЗ України № 164  від 05.07.1999 р.

Необхідні застереження та умови проведення досліджень

Вихідний матеріал, з якого були отримані усі клітинні лінії, був тестований та дав негативну реакцію на НІV, HbsAg , HCV та МАР віруси.

Робота із зразками крові, що досліджуються діагностичними моноклональними реагентами, потребує дотримання  заходів безпеки, які передбачені для роботи з необстеженою кров?ю.

Визначення групи крові за системою АВ0 проводиться за допомогою реагентів анти-А, анти-В, анти-АВ у нативній, або стабілізованій з використанням  консервантів (глюгіцир, цитроглюкофосфат, гепарин та ін.) капілярній або венозній крові.

Визначення групи крові проводиться у приміщенні з достатнім освітленням за тем­ператури 18 -25 °С.

Моноклональні реагенти не слід зберігати відкритими, бо при висиханні їх активність  знижується.

Не слід користуватися моноклональними реагентами, якщо вони мають нерозчинний осад або помутніння.

Для кожного реагенту використовують окрему промарковану  піпетку.

Матеріали та обладнання, які використовуються при визначенні групи крові (планшети, пластинки, палички та ін.), після роботи слід ретельно мити та висушувати.

Спосіб застосування

Визначення групи крові за системою АВ0 реагентами анти-А, анти-В та анти-АВ проводять загальноприйнятимиметодами виявлення антигенів еритроцитів: при масовому визначенні в закладах служби крові - на планшетах або за допомогою автоматичних систем; при індивідуальному визначенні - на білій порцеляновій або іншій плоскій пластинці з поверхнею, яка змочується.

На планшет або пластинку під відповідними написами наносять по одній  краплі  реагенту анти-А, анти-В, анти-АВ. Поруч з краплями антитіл наносять по одній краплі крові, що досліджується. У разі визначення групи крові, взятої з пальця або взятої без консерванту, необхідно забезпечити достатньо велику кількість еритроцитів, тобто брати перші краплі з пальця (без сильного видавлювання) або вільні еритроцити з осаду крові, яка згорнулась (без надмірної кількості сироватки). Реагенти та кров ретельно змішують піпетуванням (на планшеті) або  сухою скляною паличкою (на пластині). Спостерігають за перебігомреакції при легкому похитуванні пластини або планшету протягом 5 хвилин.

Облік результатів

Результат реакції в кожній краплі може бути негативним або позитивним. Позитивний результат виражається в аглютинації (склеюванні) еритроцитів.

Аглютинацію можна спостерігати неозброєним оком у вигляді дрібних червоних агрегатів, які швидко зливаються, утворюють великі пластівці або один великий аглютинат. При негативній реакції крапля залишається рівномірно забарвленою у червоний колір, аглютинати в ній не спостерігаються. Спостереження слід вести на протязі 5 хвилин, бо можливий більш повільний початок аглютинації з еритроцитами, які містять слабкі різновиди антигенів А або В. Трактування результатів реакції аглютинації з реагентами анти-А, анти-В та анти-АВ приведена у таблиці 1, в якій також зведені результати визначення аглютининів у сироватці (плазмі) досліджуваної крові за допомогою стандартних еритроцитів.

 Трактування результатів реакції                                                                                      Табл.1                    

1. Аглютинації немає (-) ні з реагентом анти-А, ні з реагентом анти-В, ні з реагентом анти-АВ. Отже,  еритроцити, що досліджувалися, не мають антигенів А та В і кров належить до групи 0(І). Це підтверджується наявністю аглютининів ? та ?і в досліджуваній сироватці (плазмі) за результатом позитивної реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами груп А (ІІ) та В (ІІІ).

2. Аглютинація (+) спостерігається з реагентом  анти-А та реагентом анти-АВ. Отже, еритроцити, що досліджувалися, містять у своєму складі тільки антиген А, і кров належить до групи А (ІІ). Це підтверджується наявністю аглютининів ? у досліджуваній сироватці (плазмі) за результатом позитивної реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами групи В (ІІІ).

3. Аглютинація (+) спостерігається з реагентом анти-В та реагентом анти-АВ. Отже, еритроцити, що досліджувалися, містять у своєму складі тільки антиген В, і кров належить до групи В (ІІІ). Це підтверджується наявністю аглютининів ? у досліджуваній сироватці (плазмі) за результатом позитивної реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами групи А (ІІ).

4. Аглютинація (+) спостерігається з реагентом анти-А, з реагентом анти-В та реагентом анти-АВ. Отже, еритроцити, що досліджувалися, містять у своєму складі обидва антигени А та В, і кров належить до групи АВ (ІV). Це підтверджується відсутністю аглютининів ?та ? у досліджуваній сироватці (плазмі) за результатом негативної реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами груп А (ІІ) та В (ІІІ).

Визначення специфічності реакції аглютинації

Контроль специфічності за системою АВ0

Реагенти анти-А, анти-В та анти-АВ для визначення групи крові виготовлені на розчині хлористого натрію, який перешкоджає спонтанній аглютинації еритроцитів. Однак, для виключення аутоаглютинації, яка може спостерігатися у деяких хворих (мієломна хвороба, опікова хвороба, а також у пуповинній крові новонароджених), у випадку позитивної реакції аглютинації з реагентами анти-А, анти-В та анти-АВ, тобто встановлення групи крові АВ (IV), необхідно провести додаткове контрольне дослідження зразка крові з ізотонічним розчином хлористого натрію. Для цього змішують одну краплю ізотонічного розчину з  краплею крові, що досліджується. При відсутності аглютинації в цій контрольній краплі кров належить до групи АВ (IV). За наявності спонтанної аглютинації (позитивна реакція в контрольній краплі) рекомендується повторити визначення групи крові, використовуючи відмиті еритроцити зразка крові.

У випадку розбіжності результатів визначення груп крові у донорів за допомогою моноклональних реагентів та за допомогою стандартних еритроцитів не допускається використання такої крові для переливання хворим.

Методи дезинфекції

По завершенню роботи відходи, що виникають при проведенні дослідження, та відпрацьований посуд підлягають дезинфекції.

Для проведення дезинфекції додати до відходів препарат Гіпохлоріт кальцію (сухий порошок, марки НГК, ГКТ), або інші хлорвміщуючі реагенти, які дозволені МОЗ України для застосування в медичної практиці в співвідношенні згідно інструкції по застосуванню. Витримати в щільно закритому посуді протягом 60 хв. По завершенню експозиції тверді відходи знешкодити. Рідкі відходи видалити в каналізацію, змивши великою кількістю води. Посуд, в якому  проводилась дезинфекція, ретельно вимити мильно-содовим розчином, сполоснути великою кількістю води, висушити.Посуд для знезараження відходів має бути промаркованим і використовуватися лише для цілей дезинфекції. Лабораторний посуд після знезараження підлягає стерилізації в сухожаровій шафі в режимі 100°С протягом 60 хв. (Наказ МОЗ України №120 від 25.05.2000 р. “Порядок профілактики перинатальної трансмісії ВІЛ та попередження розповсюдження ВІЛ в акушерських стаціонарах”).

Умови зберігання та транспортування

В сухому захищеному від світла місці за температури 2 - 8°С. Допускається зберігання за  температури до 22 °С не більш ніж 10 діб. Після розкриття флакон зберігати за температури 2 - 8°С не більше 30 діб.

Термін придатності - 2 роки.

Пакування

Моноклональні реагенти розлиті по 5 та 10 мл у скляні флакони, закриті гумовими пробками та завальцьовані   алюмінієвими ковпачками; по 5 та 10 мл у флакони з поліпропілену, закриті кришками або кришками з  крапельницями.

Флакони з реагентами разом з інструкцією з застосування вкладають в коробку з картону.

Сертифікат ISO 8O018 ISO/IEC17021 згідно з ДСТУ ISO 13485:2005(ISO 13485:2003, IDT) виробництво та реалізація виробів медичних для invitroдіагностики

ТУ У 24.4-36816271-001:2010, Сертифікат Державної реєстрації № 9912/2010 від 09.12.2011р.